 |
| https://goo.gl/rqdhht |
Тихо на вулицях... Пусто і тихо.
Вікна хатин — наче очі мерців,
Темне стирчать нашорошені стріхи,
Пні без гілок -як в молитві ченці...
Тихо в селі... Не ганяють діти,
Мати не кличе, вози не скриплять.
Сонце шукає когось би зігріти,
Вітер шукає когось наздогнать...
Марно шукати... Від хати до хати
Ходить голодний безпомічний жах.
Бачиш: сидить умираюча мати,
З вже почорнілім дитям на руках
Хліба благає... І горне до себе
Тіло, яке ще не встигло пожити...
Чилі завинили вони проти Тебе?
Боже! За що їх караєш скажи, Ти?
Скільки ще з голоду, мук і сваволі
Мають померти, щоб Ти їх почув?
Як нам докликатись ліпшої долі?
Скільки ще треба терпінь і плачу?
Чом не караєш, скажи, винуватих?
Тих що мордують невинне життя?
Небо мовчить... Умираючи, мати
Мертве йому простягає дитя
Ми підготували виставку літератури, присвячену великій трагедії українського народу, під назвою "Жнива скорботи".
Для того, щоб ознайомитися з трагічною сторінкою історії, що стосується Голодомору на Житомирщині, пропоную переглянути статтю Майї Лутай (кандидата історичних наук, доцента Житомирського педуніверситету.)
"Воістину багатостраждальний український народ. Бо хіба є ще хоч один народ у світі, крім нас українців, хто за першу чверть XX століття пережив три голодомори: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. Найжорстокішим і найстрашнішим за своїми масштабами і наслідками був голодомор - геноцид 1932-1933 рр. Не оминув він і мій рідний край - Житомирщину.
Голодомору - геноциду передувало масове розкуркулення селянства, під яке було підведено нормативну базу - рішення компартійних органів, постанови ЦВК та РНК СРСР. Так, листопадовий пленум ЦК ВКП(б) (1929 р.) проголосив курс на суцільну колективізацію. А 29 грудня цього ж року в передовій газеті “Правда” Сталін заявив:
“Ми перейшли від політики обмеження куркуля як класу до його ліквідації”. 21 січня 1930 р. у “Правді” була вміщена інструкція щодо методів розкуркулювання: “Ми повинні поводитися з куркулями так, як із буржуазією 1918 року.”
30 січня була оприлюднена постанова ЦК ВКП(б) “Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації.” Її автор В. Молотов заявив: “В особі куркуля ми маємо найхитрішого і все ще не розбитого ворога.” 1 лютого 1930 року вийшла постанова ЦВК РНК СРСР “Про ліквідацію оренди землі і боротьбу з куркульством.” Проект статуту сільгоспартії (опублікований 4 лютого 1930р.) не передбачав наявності у селян навіть присадибних ділянок. Це викликало спротив у народі: протягом січня-березня 1930 р. відбулося 2200 селянських виступів, у яких взяло участь понад 800 тисяч селян.
